механізації відвальних робіт

Предыдущая12131415161718192021222324252627Следующая

При відкритій розробці родовищ корисних копалин переміщуються величезні маси розкривних порід або у відпрацьований простір (внутрішні відвали), або на спеціально відведені для цієї цілі майданчика за межами кар’єру (зовнішні відвали). Штучний насип, що утвориться внаслідок складування розкривних порід, називається відвалом, а сукупність виробничих операцій із приймання і розміщення розкривних порід на відвалі – відвалоутворенням. У технологічному ланцюзі розробки родовищ відвалоутворення є завершальною ланкою.

При внутрішньому відвалоутворенні відпадає необхідність у додаткових площах для розміщення відвалів, скорочуються роботи з рекультивації відвалів, зменшується відстань для переміщення порід розкриття. Якщо виймання корисної копалини провадиться на повну потужність при горизонтальних або слабко похилих шарах, то створюють переважно внутрішні відвали, а при похилих і крутих покладах – зовнішні відвали.

Для переміщення і складування порід розкриття у внутрішні відвали застосовують потужні драглайни і механічні лопати, а також транспортно-відвальні мости і консольні відвалоутворювачі в комплексі з роторними і ланцюговими екскаваторами. У цьому випадку має місце безтранспортне відвалоутворення.

Для формування зовнішніх відвалів як транспортне устаткування застосовують залізничний, автомобільний або конвеєрний транспорт, а у деяких випадках – гідротранспорт. Для переміщення порід розкриття на відвалах застосовують драглайни, механічні лопати,

відвалоутворювачі, відвальні плуги, скрепери і бульдозери.

До основних параметрів відвалів відносяться: висота і кількість уступів (ярусів), кут укосу уступу, приймальна спроможність відвалу, довжина відвального фронту робіт. Висота уступу залежить від фізико-механічних властивостей як складу порід, що відсипають у відвал, так і складу порід, що лежать у його основі, а також від засобів механізації відвальних робіт. Кількість відвальних уступів залежить від площі відвалу і загального обсягу розкривних порід. Кут укосу

відвальних уступів зазвичай відповідає кутові природного укосу порід, розміщуваних у відвалі. Приймальна спроможність відвалу відповідає обсягу породи, яку можна розмістити на відведеній під відвал площі при максимальному його заповненні.

Залежно від напрямку переміщення фронту робіт розрізняють три способи його переміщення: паралельний, віялоподібний і криволінійний.

Процес відвалоутворення починається зі зведення початкового насипу і включає розвантаження і складування розкривних порід, планування відвалу і переміщення транспортних комунікацій на відвалі. Початковий насип споруджується для створення мінімального фронту відвальних робіт при необхідній висоті відвального уступу. Транспортні комунікації й відвальне устаткування розміщують на площадці насипу, що має ширину 7...10 м. Залежно від порід і виду кар’єрного транспорту початковий насип можуть споруджувати драглайнами, механічними лопатами, бульдозерами і колісними скреперами.

Розміщення розкривних порід на відведеній площі – це основний процес відвалоутворення, кінцевою метою якого є остаточне формування відвалу з заданими параметрами.


6360633007717998.html
6360691779304826.html
    PR.RU™