Механізм функціонування сучасної капіталістичної змішаної економіки

123

Змішана економічна система - це насамперед ринкова економіка, яка функціонує на основі взаємодії двох механізмів господарювання: стихійного саморегулювання і свідомого регулювання. Матеріальною основою еволюції господарського механізму є зростання -суспільної форми продуктивних сил в умовах НТП і НТР на основі поглиблення поділу праці, спеціалізації та кооперації виробництва.

Еволюція механізму господарювання йде від товарного виробництва, розвинутої ринкової економіки і стихійного ціноутворення до поступового відмирання товарних відносин, свідомого контрольованого ціноутворення і планомірного розвитку виробництвай обміну в майбутньому.

Практика господарювання аргументовано доводить необхідність державного втручання в ринкові економічні відносини. Історичний розвиток доказує, що активний прояв регулюючої економічної функції держави відбувається на монополістичній стадії капіталізму. Монополія втручається в механізм саморегулювання і є його наслідком, створює І загострює нові суперечності з посилення свого панування в економіці. Інтерес монополії отримання монопольного прибутку, не збігається нї з інтересами дрібних виробництв, ні з інтересами суспільства. Монополізація завдає значних матеріальних збитків суспільству, перерозподіляючи доходи багатьох виробництв на свою користь, зменшує надходження до бюджету. Держава змушена проводити антимонопольну політику. Виникає новий господарський механізм - змішаний ринково-державний. Ринок регулюється з боку монополії, а потім і держави. Капіталізм переходить до нової стадії, яка в марксистській політичній економії отримала назву державно-монополістичиий капіталізм.

Якщо наприкінці 30-х рр. XX ст. під час впровадження принципових елементів змішаної економіки держава виконувала переважно економічні функції, то з розвитком І посиленням ролі НТР,а також людського фактора в економіці і суспільному житті політично посилюється соціалізація ринку. Суть заключається в необхідності створення соціально-скономічних умов для розширеного відтворення робочої сили, тобто забезпечення благоденства для всього населення.

Сучасна змішана економіка і є регульованою соціально орієнтованою ринковою економікою, коли на перше місце виходить дійсно задоволення зростаючих соціально-економічних потреб кожної людини і суспільства.

Оскільки метою суспільного виробництва є задоволення суспільних потреб, а держава є представником суспільства, то вона змушена регулювати недосконалу конкуренцію і виробництво для задоволення зростаючих суспільних потреб.

В змішаній економіці ринок стає регульованим, тому що конкуренція с недосконалою, потребує державноїпідтримки і стає більш штучною, регульованою. Ринок модифікується, головні ринкові елементи революціонізують: досконала конкуренція в недосконалу, саморегулювання в регулювання, стихійне ціноутворення у свідоме встановлення цін І т.д.



Держава розробляє форми і методи економічного і соціального регулювання соціально-економічних відносин, координує, регулює, програмує суспільне виробництво І споживання, здійснює політику соціалізації ринкових відносин І демократизації. Але державне регулювання не може вийти за межі системи, бо в ній панує приватна капіталістична власність і приватні інтереси, а не суспільний інтерес, загальнокласові інтереси не збігаються з приватними, Індивідуальними та груповими (корпоративними). Отже виникають нові суперечності в системі.

3) Монополії та олігополії в умовах змішаної економіки

У сучасних умовах класичні монополії у прямому розумінні зустрічаються рідко. Проте швидко зростає роль олігополіїв розвинутих країнах. Олігопольні галузі - автомобільна, виробництво сталі, алюмінію, нафтохімікатів, електро­устаткування, комп'ютерів, оптова торгівля та ін. Великі корпорації стрімко збільшують свої розміри, проникають в інші галузі, поглинають їх, об'єднуються як на національному, гак і міжнародному рівні. Саме тому, щоб не перевищувати максимально допустимі обсяги контролю за ринком нинішні монополії продовжують активно інтегруватися і завойовувати нові галузі економіки країн.

Організаційною формою фінансового капіталу як зазначалося в попередніх темах є фінансово-монополістичні (фінансово-промислові) групи, які представляють собою комплекс промислових, торгових, банківських, транспортних та інших компаній.

Фінансово-промислова група (ФИГ) створюється шляхом об'єднання промисловими підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами підприємницької діяльності належних їм чи закріплених за ними майна, фінансових ресурсів, які передаються у власність чи управління. Створюються ФІІГ кількома способами: і) добровільне об'єднання капіталів окремих учасників і установ; 2) добровільна передача учасником створюваної ФПГ пакетів своїх акцій в управління банку чи іншому кредитно-фінансовому інституту; 3} придбання одним із учасників групи пакетів акцій Інших підприємств та організацій, які в результаті цього стають учасниками ФПГ.Таке придбання не завжди є добровільним і пов'язане із злиттям і поглинанням одних компаній іншими.

У структурі більшості ФПГ виділяють три основних складових: фінансово-економічну, індустріальну-промислову і торгово-комерційну. ФІН' займають вирішальні позиції в економіці, мають тісний зв'язок з державою, суттєво впливаючи па її внутрішню та зовнішню політику. Входження до ФПГ кредитно-фінансових інститутів сприяють, досягненню стратегічних вигод, пов'язаних у першу чергу з підвищенням мобільності розвитку і реалізацією технологічного потенціалу всієї групи. Швидкість технологічного оновлення виробництва, темпи нарощування випуску високорентабельної і конкурентоспроможної продукції багато в чому залежить від того, наскільки інвестиційні можливості корпорації переішіцують обсяги фінансування.


6385342337740932.html
6385449585877471.html
    PR.RU™